Застигла в камені пам'ять
З нагоди річниці визволення України від нацистських загарбників учні КЗ «Чкаловська ЗОШ І-ІІІ ступенів» разом з вчителем історії Адамян Л.І. та вчителем географії Григоренком А.А. побували біля пам'ятника воїну-танкісту у селі Мусіївка.
Застигла в камені пам'ять
У кожного села Веселівщини свої спогади про Другу світову війну, свої болючі втрати, свої пам’ятники і обеліски.
З нагоди річниці визволення України від нацистських загарбників учні КЗ «Чкаловська ЗОШ І-ІІІ ступенів» разом з вчителем історії Адамян Л.І. та вчителем географії Григоренком А.А. побували біля пам'ятника воїну-танкісту у селі Мусіївка.
У центрі села, на невеликому острівцеві побіля дороги, поряд з пам'ятником знаходиться братська могила. В ній знайшли свій останній прихисток 23 воїна, які в жовтні 1943 року звільняли наш край від нацистських загарбників. Залишені під час бою і непоховані похоронними командами, тіла воїнів були зібрані місцевими жителями лише після завершення боїв. Їхні останки перепоховано із навколишніх сіл: Вільне, Гоголівка, Зелений Гай, Зелений Лан, Зелений Луг, Мусіївка, Пушкіно, радгоспу «Червоний Партизан». Імена дванадцяти воїнів так і залишилися невідомими.
Тривалий час солдатська могила та пам'ятник танкісту розташовувалися у селі Гоголівка, і тільки у 1963 році було перенесено братську могилу до Мусіївки. Під час встановлення нового пам’ятника доповнили і список загиблих, яких було віднайдено через військкомат та за великої роботи шкільних загонів слідопитів.
Серед похованих – заступник командира 202-ї танкової бригади 19-го танкового корпусу, гвардії капітан Панов Георгій Васильович. 19-й танковий корпус входив до складу кінно-механізованої групи «Буря», яка в ході Мелітопольської наступальної операції звільнила наш район від німецьких окупантів.
Знову, як і кожного року, в ці жовтневі дні приходить вдячне покоління «вклонитися нашому танкісту». Дбайливі руки доглядають поховання та пам'ятник. Територія прибрана, стели пофарбовані, завжди ведуться роботи по впорядкуванню. Святим обов’язком кожного з нас є зберегти і передати наступним поколінням пам’ять про воїнів, які загинули, захищаючи свою Батьківщину.
Час минає, стирає деталі, та лишається людська пам’ять. І ця пам’ять живе в серцях кожної людини. Бо це єдина вдячність за життя.
Лариса Адямян
вчитель історії КЗ «Чкаловська ЗОШ І-ІІІ ступенів»