Висновок про якість освітньої діяльності закладу освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти за результатами проведення управлінням державної служби якості освіти у Запорізькій області позапланового інституційного аудиту

Заклад освіти:  КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЧКАЛОВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА I-III СТУПЕНІВ ЧКАЛОВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ВЕСЕЛІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ»

Юридична адреса: Україна, 72212, Запорізька обл., Веселівський район, с. Чкалове, вул. Черняховського, будинок 1____________________________________________________________

тел: (06136)74525

________________________________________________________

(найменування суб’єкта господарювання, місцезнаходження, телефон / П.І.Б. керівника)

Ідентифікаційний

код юридичної особи за ЄДРПОУ

2

6

3

1

8

1

6

5

Засновник юридичної особи

ЧКАЛОВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА ВЕСЕЛІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТ

Ідентифікаційний

код засновника юридичної особи за ЄДРПОУ

2

5

9

7

0

9

2

3

Юридична адреса

Поштовий індекс

7

2

2

1

2

Запорізька обл., Веселівський р-н, село Чкалове,

Телефон

06136-74531

ВУЛИЦЯ ЧКАЛОВА, будинок 27

Факс

-

(область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку, корпусу)

E-mail

chkalovoss@ukr.net

Фактичне місцезнаходження

 (область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку)

Поштовий індекс

7

2

2

1

2

Телефон

06136-74531

Факс

-

Е- mail

chkalovoss@ukr.net

Прізвище, ім’я, по батькові керівника закладу освіти

РОМАНЕНКО Лариса Григорівна

Строки проведення інституційного аудиту

16.03-22.03.2021

Розпорядчий документ, на виконання якого проводився інституційний аудит

Наказ управління Державної служби якості освіти у Запорізькій області від 01.03.2021 № 02-12/02

Реєстраційний номер акта, складеного за результатами проведення інституційного аудиту

№ 01-11/16/02-04/2-і

Загальна кількість працівників на день перевірки

39

З них педагогічних працівників

23

Загальна кількість здобувачів освіти на день перевірки

127

Вимога/правило

Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні оцінювання за вимогами

1.1. Забезпечення безпечних і комфортних умов навчання та праці

На підставі вивчення форми спостереження за освітнім середовищем, форми вивчення документації, за результатами анкетування учасників освітнього процесу, результатами інтерв’ю із керівником закладу та його заступником, практичним психологом, та членами учнівського самоврядування слід зазначити наступне.

Територія закладу огороджена частково. Вона є доступною для несанкціонованого заїзду транспортних засобів – в огорожі відсутні ворота й пошкоджено 27 сіткових секцій паркану. У закладі відсутній пропускний режим із записом у журналі для відвідувачів, що значно підвищує вірогідність доступу сторонніх осіб до приміщення школи.

Майданчик для учнів початкових класів потребує облаштування ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, встановлення тіньових навісів або альтанок відповідно до вимог абзацу четвертого пункту 2 розділу 2 Санітарного регламенту.

Шкільний стадіон використовується в освітньому процесі у весняно-осінній період, проте знаходиться в незадовільному стані: пошкоджено бігове покриття, на футбольному полі спостерігаються нерівності. Обладнання стадіону справне, надійно закріплене, але є застарілим. Спортивні майданчики та футбольне поле потребують дооснащення спортивним обладнанням та осучаснення відповідно до пункту 5.13 ДБН В.2.2-3:2018 «Будинки і споруди. Заклади освіти». Далі – ДБН В.2.2-3:2018.

На території закладу освіти наявна кам’яна надвірна вбиральня, що не використовується учасниками освітнього процесу.

Під час огляду території слід зазначити відсутність отруйних рослин, колючих чагарників, нависання гілок та сухостійних дерев. Територія чиста, охайна, відсутнє нагромадження сміття, опалого листя, спостерігається відсутність будівельних матеріалів на «внутрішньому дворі».

Огляд території на предмет безпечності для організації освітнього простору здійснюється завідувачем господарства щоденно, про що зазначив директор закладу під час інтерв’ю. Проте, асфальтне покриття шкільного двору потребує ремонту, ящик для зберігання відходів та сміття пошкоджено, територія школи освітлюється частково.

Відповідальними особами періодично здійснюється моніторинг за дотриманням безпечного фізичного середовища (огляд приміщень, спортивної зали, території закладу, спортивних майданчиків).

Навчальні приміщення, для здобувачів освіти 1, 2, 4-го класів початкової школи розміщено на першому поверсі, для здобувачів 3-го класу – на другому поверсі. Вони є непрохідними та недоступними для користування здобувачами освіти інших вікових груп.

Школа має автономну систему теплопостачання, яка забезпечує оптимальні показники мікроклімату. У закладі освіти забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим. Чистоту повітря в приміщеннях забезпечено: відповідністю кількості учнів до нормативної наповнюваності; регулярністю вологого прибирання та провітрювання впродовж 5-10 хвилин після кожного навчального заняття. Використання друкувальних та копіювальних пристроїв у навчальних приміщеннях відбувається при відсутності учнів та по завершенню навчальних занять. Після використання таких пристроїв приміщення провітрюються. Але в класних кімнатах і кабінетах відсутня наочна інформація щодо дотримання повітряно-теплового режиму.

Приміщення закладу освіти чисті та охайні. Для захисту від прямих сонячних променів та запобігання перегріву, вікна у 8-ми навчальних приміщеннях, розташованих на південній стороні будівлі, облаштовано сонцезахисними засобами, які легко очищаються від пилу та миються. В інших 6-ти навчальних приміщеннях сонцезахисні засоби відсутні. На підвіконні класних кімнат відсутні рослини, які перешкоджають доступу прямого сонячного світла. Розміщення робочих столів учнів у навчальних кімнатах забезпечує лівостороннє природне освітлення робочих місць. У приміщеннях закладу належне сучасне освітлення.

У закладі організовано питний режим з використанням води з центрального водогону. Дітям рекомендовано використовувати для її набирання індивідуальні ємності - пляшки. Кип’ячена вода в їдальні надається за вимогою учасників освітнього процесу. В буфеті реалізується негазована мінеральна питна вода в малій тарі.

У закладі освіти здійснюється щоденне вологе прибирання усіх приміщень у відповідності до санітарних вимог.

Приміщення їдальні, столи, стільці, місця для видачі готових страв чисті та регулярно миються (розроблено відповідний графік). Відстань між столами – 1,5 м, розміщення за столом – не більше 4-х осіб.

Слід зазначити, що в закладі освіти забезпечено всі необхідні умови для дотримання всіма учасниками освітнього процесу правил особистої гігієни, а саме в їдальні та в туалетних кімнатах біля рукомийників є рідке мило, паперові рушники та антисептичні засоби для обробки рук. Біля їдальні функціонує електросушарка для рук. На вході до закладу, та на території коридорів організовано місця для обробки рук антисептичними засобами. Такі місця позначаються яскравим вказівником про правила та необхідність дезінфекції рук (банер, наклейка, тощо).

У закладі освіти на першому поверсі облаштовано три окремі санвузли: для хлопців, для дівчат та для працівників школи. Така кількість є достатньою: черг під час перерв не спостерігалось. В санвузлах до умивальників підведено холодну проточну воду, облаштовано диспенсерами з паперовими рушниками та рідким милом. В усіх туалетних кімнатах є утримувачі з туалетним папером. Для учнівства встановлено чаші Генуя.

Більшість опитаних батьків (серед 80 осіб) та учнів (серед 22 осіб) оцінили приміщення і територію закладу освіти безпечними та комфортними для навчання та праці.

Проте, в туалетних кабінах на відстані 0,1 м від підлоги не встановлено непрозорі двері висотою не менше 1,5 м із замком, що замикається з середини – порушення гідності людини. Кабіни відгороджено одна від іншої непрозорими стінками, але їх висота менша ніж 1,75 м та збудовано їх не на відстані 0,1 м від підлоги (відповідно до Санітарного регламенту). В санвузлі для працівників встановлено унітаз, але не забезпечено наявність одноразових гігієнічних накладок. В приміщеннях санвузлів є вентиляція. Інвентар для прибирання промарковано та зберігається окремо. Але у санітарних вузлах для учнів (окремих для хлопчиків і дівчаток), не передбачено спеціально обладнану кабіну для використання її особами з інвалідністю, у тому числі тими, що пересуваються на кріслах колісних, за допомогою милиць чи інших засобів.

У закладі забезпечується раціональне використання приміщень і комплектування класів (з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі приміщень).

Кількість здобувачів освіти не перевищує проєктну потужність приміщення закладу. Наявність тільки одного класу на кожну паралель унеможливлює наявність диспропорції у кількості здобувачів освіти у класах. На групи поділяються учні 3-го класу – під час вивчення предмету «Інформатика», 11-го класу – «Захисту України».

У Пояснювальній записці Робочого навчального плану закладу на 2020/2021 н. р. зазначено, що режим роботи школи - п’ятиденний, заняття проводяться в одну зміну, тривалість уроків в 1-му класі – 35 хв, у 2 – 4 класах - 40 хв, у 5-11 класах – 45 хв та розклад уроків складено згідно санітарно-гігієнічних вимог.

Розклад навчальних занять оприлюднено на першому поверсі в фойє школи (відсутній на сайті закладу). Аналізуючи який, можна зазначити, що відповідно до Додатку 7 Санітарного регламенту (далі – Додаток) в закладі освіти недотримано всіх гігієнічних правил складання розкладу навчальних занять, а саме в окремих класах: 2 клас – у вівторок – 1-й урок – математика; 3 клас у середу – 6-й урок – українська мова (проведено диктант), у четвер – 4-й урок – математика; 11 клас – в понеділок за розкладом – 8 уроків, а у п’ятницю – 6 уроків (5 і 6-й уроки – додаткові), що не відповідає вимогам абзацу 2 Додатку. Крім того різний розклад дзвінків, зазначений у Робочому навчальному плані закладу на 2020/2021 н. р. і в наказі від 22.08.2020 №173 «Про затвердження правил внутрішнього розпорядку для шкільного колективу та режим роботи школи у 2020/2021 н. р.».

Кожен учитель закладу освіти має робоче (персональне робоче) місце.

У вестибюлі та коридорах облаштовано місця для відпочинку. Слід зазначити наявність декількох роздягалень у приміщеннях школи.

У закладі освіти є достатня кількість приміщень, необхідних для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу. Всього 16 класних кімнат, включаючи навчальні кабінети. Наявні: актова зала, спортивна зала, бібліотека; навчальні кабінети: фізики, хімії, біології/географії, інформатики, української мови і літератури, зарубіжної літератури, іноземної мови; майстерня; кабінети початкових класів, ресурсна кімната. Проте керівник закладу під час інтерв’ю зазначив, що кабінет фізики облаштовано – на 60%, кабінет математики – на 50%, кабінет хімії – на низькому рівні, географії – на достатньому.

Це підтверджується спостереженням та вивченням документації за освітнім середовищем: в кабінеті інформатики обладнано всього 8 робочих місць з комп’ютером (середня наповнюваність класів – 12 учнів), що унеможливлює забезпечення роботою усіх дітей класу. Навчальні кабінети для 1, 4-11 класів недостатньо облаштовано всім необхідним для реалізації Освітньої програми. В кабінетах мінімізовано наявність наочних посібників, таблиць, плакатів з відповідною тематикою. Застаріле обладнання, яке може викликати небезпечну ситуацію, зберігається в препараторській.

Не в усіх навчальних приміщеннях передбачено 2-3 розміри відповідно промаркованих меблів, які є застарілими та потребують ремонту і заміни.

В спортивній залі наявне нове, не розпаковане спортивне обладнання. Здобувачі освіти займаються у спортивній залі в спортивному одязі та взутті. Є наочна інформація щодо дотримання в спортивній залі правил безпеки життєдіяльності. Але стіни та стеля цього приміщення з тріщинами та ознаками ураження грибком.

В кабінетах є мультимедійна техніка проте її недостатньо для реалізації освітньої програми.

У закладі освіти наявний бездротовий доступ до Інтернету, проте комп’ютерної техніки недостатньо і вона потребує оновлення.

Облаштовані кабінети початкових класів НУШ майже на 90% відповідають «Типовому переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи, затвердженого наказом МОН від 07.02.2020 № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2020 року за № 258/34541. Проте в класній кімнаті для 1-го класу відсутні одномісні парти нового зразка, а також в усіх класах початкової школи відсутні парти-конторки. Усі засоби навчання і обладнання розташовано за тематичними осередками, наявні місця для відпочинку учнів (ігровий осередок) що відповідає концепції Нової української школи.

Досягненням закладу освіти є обладнання шкільної майстерні, яка ізольована від інших навчальних приміщень, та розміщена на першому поверсі.

Наявні комплекти спеціального одягу, захисних окулярів, масок, необхідні матеріали та обладнання, колекції дитячих робіт. В робочому стані з паспортами знаходяться:

1.   Верстат настільний свердлильний вертикальний – 3 шт.

2.   Верстат токарний по дереву – 3 шт.

3.   Верстат токарний гвинторізний - 2 шт.

4.   Верстат настільний фрезерний - 1 шт.

5.   Верстат фуговальний пильний - 1 шт.

6.   Точило електричне – 2 шт.

В коридорах на кожному поверсі облаштовано місця для відпочинку. В рекреації на першому поверсі оформлення призначене не тільки для відпочинку, але і для фізичної активності та зняття напруги: функціонує танцювальний осередок для учнівства початкової школи, започаткований завдяки учнівському самоврядуванню.

У закладі освіти учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки та правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Про що свідчать записи вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності здобувачів освіти в журналі обліку навчальних занять; первинних інструктажів в журналі реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів здобувачів освіти з безпеки життєдіяльності, вступних інструктажів в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, первинних та повторних інструктажів в журналі реєстрації з питань охорони праці на робочому місці, вступних, первинних та повторних інструктажів в журналі реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки.

Більшість учнів під час опитування зазначили, що вчителі регулярно інформують на навчальних заняттях про правила охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки та під час надзвичайних ситуацій. Керівник закладу освіти та всі педагогічні працівники, у свою чергу зазначили, що у школі проводяться навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, інструктажі з домедичної допомоги (Наказ №34 від 23.01.2020 р. « Про затвердження і введення в дію програми вступного інструктажу з ОП, програми вступного інструктажу з БЖД для учнів, програми первинного інструктажу з ОП та БЖД, програми з первинного інструктажу з ПБ і інструкцій з правил поведінки в кабінеті №(без номеру) інструкцій під час надзвичайної ситуації, інструкцій дії працівника закладу освіти при виникненні надзвичайних ситуацій та інструкцій з організації надання першої долікарської допомоги»). В закладі визначена відповідальна особа за організацію охорони праці та безпеку життєдіяльності з охорони праці. Проте відповідальна  особа, заступник та керівник закладу не пройшли навчання з охорони праці та безпеки життєдіяльності протягом останніх трьох років.

Також не в усіх вищезазначених журналах є підписи учнів, які досягли віку 14 років, не всі журнали з інструктажів прошиті, мають печатку та ведуться відповідно до Додатку 2 «Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установа і закладах освіти», затвердженого наказом МОН від 26.12.2017 № 1669 (далі – Положення).

В інформаційних куточках та в навчальних кабінетах розміщено правила поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

За результатами анкетування  більшість здобувачів освіти та педагогічних працівників обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій та дотримуються їх. У разі нещасного випадку діють у встановленому порядку, розробленому закладом освіти, як зазначила в своєму інтерв’ю директорка закладу. 70% учнівства засвідчили, що їх інформують регулярно із залученням спеціальних служб, 30% повідомили, що їх інформують під час навчальних занять.

Порушень правил заборони куріння, вживання алкогольних напоїв на території закладу освіти не зафіксовано.

Працівники ознайомлені з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях. Результати анкетування демонструють 100% обізнаність  педагогів щодо дій у разі нещасного випадку.

Проте потребує уваги керівника закладу освіти облаштування ізолятора, який об’єднано з кімнатою охоронців та оснащення кабінету медичної сестри.

Крім того у закладі освіти відсутнє звітування керівника з питань профілактики травматизму, виконання заходів розділу з охорони праці та безпеки життєдіяльності; питання охорони праці не розглядаються на засіданнях педагогічної ради.

Харчування в закладі освіти організовано школою. Переважна більшість батьків (51,25 %) задоволені харчуванням серед 72,5% батьків які визначили про постійне харчування дітей в школі, проте 1,25 % дітей ніколи не харчується та 22,7 % учнів не знають про їдальню та не харчуються проте тільки 27 % дітей задоволені харчуванням.

Серед переважної більшості педагогічних працівників існує думка про задовільне харчування.

Об’єктивно: в приміщенні їдальні, обідній залі та в буфеті світло, прибрано та чисто, на стінах розташовані інформаційні стенди про здорове харчування. Обладнання на харчоблоці частково замінюється. Двотижневе меню оприлюднено в їдальні, затверджене керівницею закладу, проте щоденне меню не затверджене. У закладі також функціонує буфет. У ньому реалізуються вироби згідно вимог до харчових продуктів, призначених для продажу дітям та підліткам. Працівники їдальні мають особові медичні книжки із відміткою щодо пройденого медогляду, на робочих місцях знаходяться у чистому спецодязі, у засобах особистого захисту (маски).

У закладі освіти є доступ до мережі Інтернет та забезпечено деякі робочі місця педагогічних працівників з доступом до Інтернет мережі.

За результатами опитування здобувачів освіти переважна більшість зазначила, що заклад інформує про те, як безпечно користуватись Інтернетом, 9% - зазначили, що переважно це відбувається на уроці інформатики. Серед опитаних батьків, більшість відповіли, що поінформовані адміністрацією школи щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет.

Проте, відсутні обмеження доступу до сайтів з небажаним змістом. У закладі освіти не використовується антивірусне програмне забезпечення.

У закладі освіти здійснюється робота з адаптації здобувачів освіти до освітнього процесу та педагогічних працівників до професійної діяльності, зазначає керівник.

Практичний психолог, у свою чергу, зазначає, що під час адаптаційного періоду вживає таких заходів, як діагностування, профілактика дезадаптації, з педагогічними працівниками та батьками проводить консультації. Більшість батьків вважають, що в їхніх дітей ніколи не виникали проблеми з адаптацією у закладі освіти – 69%, проте 31% - зазначили, що їхніх дітей виникали проблеми з адаптацією у закладі освіти.

Майже всі вчителі вважають, що в закладі освіти застосовуються заходи, що допомагають педагогічним працівникам адаптуватись до змін умов праці

1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

У школі розроблено та затверджено План заходів у 2020/2021 навчальному році щодо організації безпечного освітнього середовища, формування у здобувачів освіти ціннісних життєвих навичок. Проте, саме План заходів, спрямованих на запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти на 2020/2021 н.р. та Положення про порядок розгляду випадків булінгу (цькування) відсутні.

Як зазначили керівник закладу та його заступник в своєму інтерв’ю, випадків булінгу в школі не було виявлено, в закладі освіти здійснюються відповідні заходи з протидії булінгу відповідно до Антибулінгової політики (протокол від 16.01.2020 № 6), в якій визначено Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькуванню) в школі та План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в КЗ «Чкаловська ЗОШ І-ІІІ ступенів» в 2020/2021  навчальному році.

Про відсутність випадків булінгу свідчать записи в журналі обліку звернень громадян та особистого прийому.

Психолог та соціальний педагог в своєму інтерв’ю вказують на те, що для попередження насилля та виявлення його ознак в закладі освіти проводиться діагностування, консультування та тренінги для всіх учасників освітнього процесу. Всім, кому необхідна психолого-соціальна підтримка, отримують її. В приміщенні закладу розміщено «Скриньку довіри» для звернень учасників освітнього процесу. Під час опитування представник учнівського самоврядування підтверджує, що в закладі освіти ведеться активна інформаційна робота з протидії булінгу.  

Відповідно до вивченої документації у закладі проводиться інформаційно-просвітницька робота серед педагогічних працівників, батьків і дітей з метою недопущення дискримінації та порушення прав дитини, формування дружнього та неупередженого ставлення до дітей з ООП, психологічна служба закладу освіти здійснює системну роботу з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству.

За результатами анкетування учні вказують, що інформацію про булінг та інші форми насильства здебільшого отримують від класного керівника, вчителів, психолога та директора, деякі зазначили джерело- мережа Інтернет. Це підтверджують і результати анкетування педагогічних працівників, які  вбачають свою роль у запобіганні проявам дискримінації в закладі освіти шляхом інформаційно-роз’яснювальної роботи.

Близько половини батьків зазначили, що у школі проводиться робота з попередження дискримінації та зниження рівня насилля, проте деякі зазначають (5 батьків з 80 опитаних), що не проводиться робота з цього питання.

Психолог у своєму інтерв’ю зазначила, що освітнє середовище комфортне, про це свідчать і результати анкетування працівників та учнів: майже всі педагогічні працівники задоволені умовами праці,  а учні почувають себе у школі безпечно та комфортно, проте двом учням із 22 не дуже подобається в школі.

Більше половини педагогічних працівників зазначили, що звернень щодо булінгу не було у закладі освіти; інші педагоги вважають, що  в разі виявлення  випадків булінгу заклад освіти завжди реагує на звернення.

Як зазначають переважна більшість батьків в своїх відповідях анкетування їхні діти йдуть до школи охоче та у піднесеному настрої, проте частка (6 із 80) вказують, що діти не проявляють емоцій ідучи до школи та (5 із 80) здебільшого неохоче.

Заступник директора в своєму інтерв’ю повідомила, що з метою виявлення ознак булінгу (цькування) та запобігання його прояву в закладі освіти проводиться просвітницька робота із залученням представників правоохоронних органів, інформаційна робота з батьками, а також навчання педагогічних працівників. Про це свідчать також результати анкетування: всі вчителі засвідчили, що проводиться.

У школі розроблено Правила поведінки для учнів (наказ від 16.01.2020 № 28а). Заступник керівника зазначила, що правила оприлюднені на інформаційному стенді та на сайті закладу освіти. Проте під час здійснення інституційного аудиту відповідна інформація на сайті – відсутня. За результатами вивчення документації закладу освіти, можна зробити висновок, що керівництво закладу приділяє значну увагу дотриманню норм правил поведінки здобувачами освіти та питанню  контроля за відвідуванням учнями навчальних занять.

Під час спостереження за освітнім середовищем не спостерігались випадки образливої поведінки, проявів фізичного або психологічного насильства.

Заступник керівника під час інтерв’ю зазначила, що здобувачі освіти дотримуються розроблених правил поведінки. Про це свідчать і результати опитування більшості батьків, учнів та педагогічних працівників. Однак частина вчителів (38%), зазначила, що здобувачі освіти не завжди дотримуються правил поведінки для учнів, а деякі батьки (4 із 80) знають правила та не приймають їх, або взагалі не чули про них (2 із 80).

Керівник закладу освіти в опитувальному аркуші зазначила, що за останні три роки у школі трапилися різні випадки порушення правил поведінки учнів, а саме: образи, вербальна агресія серед дітей, куріння та систематичні прогули без поважних причин. Для їх вирішення була проведена просвітницька та профілактична робота з класом (учнем) та робота з батьками. Деякі питання розглядались на нараді при керівнику закладу освіти.

Отже, випадків булінгу (цькування) в закладі освіти не зафіксовано.

В своєму інтерв’ю практичний психолог підтвердила цей факт і зазначила, що звернення більшою мірою стосуються особистого характеру або  складних життєвих ситуацій в сім’ї учасників освітнього процесу. Для вирішення проблем пов’язаних з насиллям заклад освіти звертається за допомогою до правоохоронних органів та соціальних служб.

Більшість батьків в анкетуванні зазначили, що не звертались з приводу булінгу. Проте, третина опитаних батьків вказали, що звертались з цього питання до закладу освіти і проблема вирішалась конструктивно.

Переважна учнів відповіли, що почувають себе у закладі освіти, у класі комфортно, але частка (18%) учнів зазначили, що з ними були поодинокі випадки кепкування, агресії. У таких випадках учні зверталися за допомогою до директора, класного керівника, вчителів, батьків, однокласників. 

1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

У закладі освіти архітектурну доступність забезпечено частково, а саме: на території подвір’я побудовано пандус, дверні проходи забезпечують проїзд візком, відсутні захаращення коридорів та рекреацій, проте відсутні пандуси на ґанку школи та в приміщенні.

Туалетні кімнати мають широкий безпороговий прохід, проте для дітей з особливими освітніми потребами спеціальні туалетні кабінки не облаштовано.

У школі наявна ресурсна кімната, проте її оснащення частково відповідає освітнім, віковим запитам дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних програм розвитку. У ресурсній кімнаті облаштовано тільки навчально-пізнавальну зону: індивідуальні місця для навчання (парти), місце для групових та індивідуальних занять, сенсорний куток, ігрову зону. Площа ресурсної кімнати дозволяє облаштувати її різнофункціональним обладнанням, проте не облаштовано побутово-практичну частину кімнати, щоб діти оволодівали навичками самообслуговування: приготування їжі, сервірування столу та інші незамінні речі для життя.

Кабінет вчителя-дефектолога відсутній, кабінет психолога не розрахований та не оснащений для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

За результатами спостереження за навчальними заняттями, слід зазначити, що деякі педагогічні працівники використовують корекційні (дидактичні) засоби навчання під час роботи з учнями, які мають особливі освітні потреби.

У закладі освіти працюють 4 асистента вчителя на 7 інклюзивних класів, практичний психолог. Проте, у школі до реалізації інклюзивного навчання не залучено всіх необхідних фахівців, зокрема вчителя-логопеда, вчителя-дефектолога, відсутні 3 асистента вчителя. Спеціалісти з інклюзивно-ресурсного центру щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами не залучаються. Укладено 21 Типовий договір на проведення (надання) корекційно-розвиткових занять (послуг): розроблено корекційно-розвиткові заняття в інклюзивних класах з розвитку мовлення (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 класи); лікувальної фізкультури (3 клас); соціально-побутового орієнтування (2, 5 класи); додаткові заняття з навчальних предметів (5 клас); корекція розвитку (1, 2, 3, 4, 5, 7 клас).

За результатами спостереження за навчальними заняттями слід зазначити, що деякі педагогічні працівники конструктивно співпрацюють з асистентами вчителя, застосовують форми, методи, прийоми роботи з дітьми з особливими потребами.

Налагоджено співпрацю педагогічних працівників з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами, створено команду психолого-педагогічного супроводу, розроблено індивідуальні програми розвитку, проте в індивідуальних навчальних програмах, як структурних складових індивідуальної програми розвитку, не конкретизовано зміст, систему знань, навичок і вмінь, які повинні опанувати учні у процесі вивчення кожного предмета, а також зміст розділів і тем з їх відповідною адаптацією згідно висновків комісії Інклюзивно-ресурсного центру.

Батьки залучаються до команди психолого-педагогічного супроводу. Засідання проходять за потребою, в індивідуальному порядку, як зазначають заступник керівника, психолог в своєму інтерв’ю.

Заклад освіти співпрацює з Інклюзивно-ресурсним центром Веселівської територіальної громади тільки для надання рекомендацій та висновків для дітей з особливими освітніми потребами.

За результатами спостереження за навчальними заняттями можна зробити висновок, що деяккі педагогічних працівників формують навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти. Розвиток і формування ключових компетентностей відбувається не системно. Під час освітнього процесу формуються тільки 1-3 з 9-ти ключових компетентностей.

Простір закладу містить елементи, осередки, що зацікавлюють здобувачів освіти до пізнавальної діяльності. Обладнання та засоби навчання використовуються у навчально-пізнавальній діяльності учні, про що свідчать результати їх опитування, так на уроках використовується мережа Інтернет, мультимедійне обладнання, комп’ютерна техніка, спортивний інвентар, наочність, візуалізація корисної інформації. Проте деякі учні зазначили, що мультимедіа обладнання (5 %), лабораторне обладнання (23 %) та спортивний інвентар (9 %) не завжди використовується на уроках.

У школі є бібліотека. Серед опитуваних учнів 45% відвідують бібліотеку, для отримання необхідної літератури та підручників; 27% використовують для самопідготовки; 18% учнів не відвідують взагалі бібліотеку.

Для зустрічей з письменниками, виставок учнівських робіт, іншої культурної діяльності здобувачі освіти бібліотеку не використовують.

Бібліотекою користуються переважно діти початкової школи. Водночас, фонд бібліотеки містить літературу, що вилучено з програмного матеріалу здобувачів освіти

Вимога/правило

Рівень освітньої діяльності

1.1.

вимагає покращення

1.2.

достатній рівень

1.3.

вимагає покращення

За напрямом 1.: вимагає покращення

Вимога/правило

Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні оцінювання за вимогами

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для учнів системи оцінювання їх результатів навчання

Результати опитування учасників освітнього процесу, спостереження за навчальними заняттями, вивчення відповідної документації свідчать, що критерії оцінювання результатів навчання, правила і процедури оцінювання,  затверджені у розділі ІV «Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, педагогічних працівників та управлінської діяльності» Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти комунального закладу «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Веселівського району Запорізької області» (наказ від 16.01.2020 № 28). На інформаційному стенді в холі закладу та лише у 4 навчальних кабінетах (фізики, хімії, географії, української мови) розміщено інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання.

Проте, в Освітній програмі закладу освіти на 2020/2021 роки та на сайті відсутня інформація про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання.

Під час опитування переважна більшість педагогічних працівників зазначила, що адаптують критерії Міністерства освіти і науки України умов роботи закладу, 2 – розробляють власні разом із дітьми, використовують виключно рекомендації Міністерства освіти і науки України – 6 вчителів. За результатами анкетування більшість здобувачів освіти (96 %) та (64 %) батьків зазначили, що отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання від педагогічних працівників.

Педагогічні працівники зазначають, що оприлюднення критеріїв оцінювання відбувається шляхом інформування здобувачів освіти перед початком навчального року – 17 (65,4 % опитаних учителів), перед вивченням кожної теми – 21 (80,8% опитаних учителів). За потреби відбувається індивідуальне роз’яснення оцінювання навчальних досягнень учнів при виконанні різних видів завдань – 17 (65,4 % опитаних учителів).

Водночас, всі експерти, які були задіяні до спостережень за навчальними заняттями в базовій та старшій школі дійшли висновку, що більшість вчителів не повідомляли учнів про особливості критеріїв оцінювання з окремих предметів, а також практично не оцінювали учнів під час уроку, Спостерігались випадки виставлення оцінок на перерві, без аргументації щодо оцінювання роботи учнів.

Проте, за результатами спостереження за навчальними заняттями слід зазначити, що на більшості відвіданих навчальних заняттях учителі не повідомляють учням про критерії, правила і процедури оцінювання їхніх результатів навчання.

Також під час анкетування 14 здобувачів освіти зазначили, що ще до початку оцінювання вчителі завжди пояснюють за що можна отримати ту чи іншу оцінку (63,6%), пояснюють вимоги до оцінювання зазначили, а після оцінювання завжди її обґрунтовують на прохання 7 (31,8 %), але під час спостереження на заняттях не відбувалося пояснення вимог до оцінювання та аргументувалося виставлення оцінок.

Заступник керівника під час інтерв’ю зазначила, що критерії, правила і процедури, за якими оцінюють їх навчальні досягнення розроблені в школі, схвалені педрадами, в кожному кабінеті, під час практичних, роз’яснення батькам. Дистанційні технології, роз’яснення батькам. Проте, під час вивчення документації було виявлено, що ці критерії не розглядалися, не затверджувалися

Педагогічний колектив керується нормативним документами, передбаченими чинним законодавством. У сфері оцінювання рівня навчальних досягнень учнів педагоги керуються навчальними програмами та критеріями, що регламентують компетентнісний підхід, відповідно до наказу МОНУ від 21.08. 2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»(5-9 класи) та Наказу МОН від 13 квітня 2011 року №329«Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»(10-11 класи).

Проте спостерігаючи навчальні заняття можна зробити висновок, що всі педагогічні працівники застосовують система оцінювання, що ґрунтується на компетентнісному підході. Відсутній диференційований підхід у формуванні домашніх завдань, інструктаж щодо їх виконання та критерії оцінювання. Також процес перевірки домашніх завдань носить стихійний характер. Педагоги не визначали, що потребує виправлення або покращення у роботі учнів, не вказували на напрями виправлення помилок у роботі. Педагогічні працівники початкової школи (у 1,2 та 3 класах) застосовують формувальне оцінювання.

За результатами анкетування всі здобувачів освіти вважають оцінювання результатів навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним та аргументованим, а всі батьків зазначають, що учителі справедливо оцінюють навчальні досягнення їх дітей

2.2. Систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного учня

Аналіз річного плану роботи школи, освітньої програми, протоколів засідань педагогічної ради, наказів закладу освіти свідчить, що у школі проводиться моніторинг результатів навчання учнів з окремих предметів. Так, у закладі освіти розроблено та затверджено Положення про моніторинг якості освітнього процесу (наказ від 16.01.2020 № 28).

У Річному плані роботи передбачені розділи з аналізу результатів навчання здобувачів освіти КЗ «Чкаловська ЗОШ І-ІІІ ступенів» на 2020/2021 н.р.: Розділ 6 «Науково-методична робота з педагогічними закладами». Моніторинг результативності навчальних досягнень учнів з основних предметів на кінець І, ІІ семестрів заплановано і проводиться у січні та травні; Розділ 11 «Організація роботи ШМО»; Розділ 12 «Діагностування, анкетування»; Оперативні наради при заступникові;

Перспективний план вивчення стану викладання предметів розроблено на 2016/2020 н.р. (додаток до річного плану. Перспективний план вивчення стану викладання предметів на 2016/2020 н.р.), а у наказі від 27.12.2018 № 411 «Про підсумки внутрішнього контролю за І семестр 2018-2019 н.р.» зазначається Перспективний план вивчення стану викладання навчальних предметів на 2017-2023 року.

Закладом освіти здійснено певні кроки щодо запровадження моніторингових досліджень результатів навчання учнів.

Зокрема, у перспективному плані закладу освіти передбачено систематичне проведення моніторингу, у протоколах педагогічної ради є інформація щодо отриманих результатів моніторингу. Упродовж 2018-2020 рр. планувалося вивчення стану викладання предметів, а саме: 2018/2019 н.р. - іноземної мови, історії України, всесвітньої історії, правознавства, фізичної культури, Захисту України, основ здоров'я; у 2019/2020 н.р. – української мови, зарубіжної літератури, фізичної культури, Захисту України, основ здоров'я, початкові класи; у 2020/2021н р– географії, біології, фізичної культури, Захисту України, основ здоров'я, початкові класи. Упродовж 2018-2020 вивчався стан викладання англійської мови, стан викладання історії в 5-11 класах, Основи здоров'я у 5-9 класах, результати об'єктивності оцінювання знань учнів 2-11 класів (поточне, тематичне оцінювання), стан викладання курсу «Захист Вітчизни», стан викладання та рівень навчальних досягнень з української мови у 7, 9 та 11 класах, стан викладання зарубіжної літератури в 5-7 класах», стан викладання предмета «Захист України», стан викладання та рівень навчальних досягнень з біології у 6-11 класах ЗЗСО.

Проте потребує вдосконалення системний підхід до організації внутрішнього моніторингу, оскільки моніторинг стану викладання предметів здійснюється з порушенням термінів, визначених у річному та перспективному плані: 2018/2019 н.р. – з правознавства, фізичної культури, у 2019/2020 н.р. – з фізичної культури, у 2020/2021 н. р. – з фізичної культури не здійснювався. Це свідчить про недостатнє вивчення динаміки навчальних досягнень учнів з навчальних предметів, передбачених навчальним планом закладу освіти.

Заступник керівника зазначає, що моніторинг проводиться 2 рази на рік: 1 семестр, закінчення, порівняння за два або три роки. Проте, інформація про порівняльний аналіз моніторингових досліджень за два чи три роки відсутня.

За результатами вивчення інтерв’ю з керівником та заступником керівника з’ясовано, що у значній мірі використовується інформація про результати навчальних досягнень учнів для моніторингу результатів навчання, здійснюється аналіз динаміки навчальних досягнень, результати аналізу (динаміки), для оцінювання якості роботи педагога і частково для підвищення іміджу закладу, результати розглядаються на засіданнях педагогічної ради та приймаються управлінські рішення.

Проте, під час вивчення документації було з’ясовано, що підсумки моніторингу не обговорюються на засіданнях методичних об’єднань, оперативні наради при заступнику заплановані, але протоколи відсутні, заплановане вивчення у січні 2021 року практичним психологом та заступником керівника анкетування ставлення до навчання дітей з низьким рівнем навчальних досягнень та анкетування здобувачів освіти про поінформованість щодо критеріїв оцінювання з навчальних предметів, аргументованість виставлення оцінок плану не розглядалося на засіданнях педагогічного колективу і не було прийнято управлінських рішень.

Аналіз результатів здобувачів освіти узагальнено в довідках, які не було розглянуто на нарадах при адміністрації закладу, нарадах при заступнику, засіданнях методичних об’єднань: довідка від 08.01.2021 № 14 «Про результати аналізу рівня навчальних досягнень учнів за І семестр 2020/2021 н.р.; довідка за результатами порівняльного аналізу середнього балу навчальних досягнень учнів за підсумками І семестру 2019/2020 н.р. з англійської мови, біології, географії, хімії від 30.12.2019; довідка за результатами моніторингу успішності учнів на кінець 2019/2020 н.р. від 30.06.2020; довідка за результатами моніторингу успішності учнів на кінець 2018/2019 н.р. від 20.06.2020р..

За результатами вивчення документації, з’ясовано, що дієві, обґрунтовані рішення щодо вдосконалення освітньої діяльності, внесення змін в практику оцінювання, визначення індивідуальних освітніх траєкторій учнів на підставі даних моніторингу не приймаються, що говорить про необхідність визначення чіткої мети їх проведення в школі. Відсутність чіткої системи проведення моніторингів, використанні обмеженої кількості інструментів для його проведення, не індивідуалізовані заходи за результатами проведення проведених моніторингів унеможливлюють коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

Проте, під час вивчення та аналізу документації з’ясовано, що у закладі освіти відсутній системний підхід до організації внутрішнього моніторингу (не проводиться з усіх предметів (курсів) інваріантної частини).

За результатами спостереження за навчальними заняттями було з’ясовано, що вчителі під час оцінювання здобувачів освіти використовують такі види оцінювання, як: самооцінювання, поточне оцінювання.

Закладом здійснено певні кроки щодо запровадження формувального оцінювання, а саме на засіданні педагогічної ради розглядалося питання формувального оцінювання.

Зворотній зв’язок від вчителів здобувачі освіти отримують: аргументують виставлення оцінок – 20 (95%), аналізують допущені помилки – 21 (97%), визначають шляхи для покращення результатів навчання – 21(97%), заохочують для подальшого навчання – 19 (94%).

Під час опитування здобувачі освіти, вказали, що у школі вчителі оцінюють їх навчальні досягнення з метою: відстеження їх індивідуального прогресу (46 %), для відтворення матеріалу підручника (5 %), половина – для визначення рівня знань, умінь та навичок.

Проте, під час спостереження за навчальними заняттями, зворотній зв'язок від вчителів не забезпечувався. Результати вивчення педагогічної діяльності вчителів продемонстрували, що педагоги потребують методичної допомоги щодо впровадження системи формувального оцінювання.

Оцінювання навчальних досягнень в закладі здійснюється за результатами анкетування здобувачів освіти з метою відстеження індивідуального прогресу 10 (45,5%), з метою визначення рівня знань, умінь і навичок – 11 ( 50%).

Особистісний поступ спостерігається, на думку педагогічних працівників завдяки підвищенню рівня знань учнів, з отриманням нових знань, технологічним процесом. Відповіді вчителів свідчать про низький рівень методичної підготовки, тільки 2 педагога зазначили, що формувальне оцінювання використовують як потужний інструмент задля сприяння позитивному особистісному поступу здобувача освіти у сучасній школі

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

У закладі освіти майже не передбачено ситуацій вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності, про що свідчать результати спостереження за навчальними заняттями.

Хоча, під час анкетування всі здобувачі освіти зазначили, що вчителі на їх прохання, допомагають їм. Надають підтримку учням шляхом проведення додаткових занять, індивідуальних консультацій, дають якусь пораду, так зазначають педагогічні працівники школи.

Під час опитування здобувачі освіти вказали, що результати їх навчання виключно залежать від: їх праці та наполегливості (91%), рівня викладання (54%), їх праці та батьків, які мотивують їх до навчання (41%), об’єктивного/необ’єктивного оцінювання (27%). Крім того, більша половина опитаних учнів зазначили, що відповідально ставляться до навчання, усвідомлюють його важливість для подальшого життя, що їх школа цю відповідальність розвиває; 18 % - відповідально ставляться до навчання, проте школа цю відповідальність в них не розвиває.

За результатами опитування переважна більшість учнів зазначила, що вони здійснюють самооцінювання результатів своєї роботи під час занять. На уроках вчителі використовують картки самоконтролю з метою з’ясування чи зрозумілий матеріал учням про таке вказала заступник керівника в своєму інтерв’ю.

У свою чергу, педагогічні працівники зазначають, що для оцінювання здобувачів освіти використовують самооцінювання учнями – 22 (85%), формувальне – 22 (85%), взаємне оцінювання – 19 (73%), поточне оцінювання 15 (58%), підсумкове – 17 (65%).

Проте, під час спостереження за навчальними заняттями було з’ясовано, що тільки окремі вчителі 7 з 23 використовують прийоми самооцінювання і взаємооцінювання

Вимога/правило

Рівень освітньої діяльності

2.1.

вимагає покращення

2.2.

вимагає покращення

2.3.

вимагає покращення

За напрямом 2.: вимагає покращення

Вимога/правило

Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні оцінювання за вимогами

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей учнів

За результатами спостереження за навчальними заняттями, слід зазначити, що вчителі планують свою професійну діяльність, у них наявне календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу.

Під час опитування переважна більшість педагогічних працівників зазначила, що користуються рекомендаціями Міністерства освіти і науки України при розробленні календарно-тематичного планування, більшість – зразками, які пропонуються фаховими виданнями, розробками з інтернет-сайтів і блогів, які стосуються викладання конкретного предмету.

Аналіз відповідей вчителів в рефлексії та в формі спостереження за навчальним заняттям підтверджує той факт, що переважна більшість вчителів аналізують результативність власної педагогічної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, результатів їхнього навчання та враховують результати аналізу при подальшому плануванні роботи; вчителі закладу складають календарно-тематичний план і визначають послідовність вивчення тем та кількість годин на їх вивчення; тема навчальних занять відповідає календарно-тематичному плануванню. Керівництво закладу не втручається в процес складання календарно-тематичного планування.

Більшість вчителів використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями. Спостереження за навчальними заняттями виявило, а було відвідано 44 навчальних занять з 1 по 11 клас від 1 до 7 уроків на паралель, що найнижчі показники (від 11% до 26% )розвитку і формуванню мають такі компетентності: екологічна компетентність, спілкування іноземними мовами, ініціативність і підприємливість, компетентності у галузі природничих наук. На заняттях педагоги віддають перевагу фронтальній формі організації навчальних занять, рідко доповнюють її індивідуалізованими та груповими формами роботи, на заняттях домінує фронтальне опитування, пояснювально-ілюстративні та репродуктивні методи. Існує потреба у використанні сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу (інтерактивні вправи, онлайн-сервіси, мобільні додатки).

У роботі вчителів відсутній системний підхід до формування та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів. Педагогічні працівники не забезпечують реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій, зокрема – складання завдань, перевірка робіт, консультації, оцінювання результатів навчання, тощо. Це питання не висвітлюється також в Журналі реєстрації наказів, накази з основної діяльності за 2018-2020 навчальні роки.

У закладі освіти навчаються 12-ть здобувачів освіти з ООП. Командою супроводу у складі: заступника керівника, психолога, вчителя, асистента вчителя, батьків на кожну дитину, згідно висновків результатів обстеження спеціалістами ІРЦ, розроблено Індивідуальну програму розвитку.

На засіданнях педагогічної ради розглядались питання: “Освітнє середовище закладу освіти як засіб самореалізації обдарованої дитини” (протокол №2 від 28.09.2018). Вирішили продовжити роботу щодо створення умов для розвитку творчої обдарованості в закладі загальної середньої освіти. Активізувати роботу з обдарованими учнями для результативної участі в предметних олімпіадах, творчих та інтелектуальних конкурсах тощо; “Про організацію інклюзивного навчання. Ведення документації” (протокол №2 від 26.09.2019); “Про схвалення індивідуальних навчальних планів та індивідуальних програм розвитку дітей з особливими освітніми потребами” (протокол №2 від 26.09.2019). “Про інклюзивне навчання” ( протокол №6 від 28.01.2021) вирішили освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснювати відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього закладу, складеного на основі типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням індивідуальних особливостей навчально - пізнавальної діяльності дітей з особливими потребами. Виступ відсутній, тому не можна зробити висновків, щодо реалізації даного питання.

Заступник керівника зазначила в інтерв’ю, що в закладі не розробляються індивідуальні освітні траєкторії для здобувачів освіти.

Менше половини педагогічних працівників створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації з професійної тематики та/або оприлюднені методичні розробки (навчально-методичні матеріали). За результатами анкетування 31 % відсоток вчителів мають публікації на сайті закладу, проте жодних підтверджень немає (сайт працює формально). 73 % вчителів оприлюднюють методичні розробки у матеріалах та/або виступах конференцій, 19 % - розміщують власні матеріали в професійних спільнотах через соцмережі, 4 % розміщують власні матеріали у фахових виданнях, 15 % - у блогах, 19 % поширюють власний педагогічний досвід на освітніх он-лайн платформах, а 4 % - зазначили, що вони не мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки.

Більшість учителів використовують зміст предмету (курсу) для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку. Спостереження за навчальними заняттями виявило, що педагогічні працівники спрямовують зміст навчального матеріалу на виховання в учнів: патріотизму, поваги до державної мови, культури, законів (50 %), розвивають в учнів загальнолюдські цінності (соціальну емпатію, толерантність, інклюзивну культуру тощо) (36 %), розвивають в учнів навички співпраці та культуру командної роботи (27 %).

Близько половини учителів використовують інформаційно-комунікативні технології в освітньому процесі.

В школі частково впроваджуються інформаційно-комунікативні технології.

Спостереження за навчальними заняттями свідчить про те, що 40 % вчителів використовують інформаційно-комунікаційні технології, що сприяють формуванню в учнів ключових компетентностей. 22% вчителів використовують електронні освітні ресурси, 9% вчителів використовують медіаресурси з навчальною метою. 4,5% вчителів використовують мережу Інтернет для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн-завдань, 89% вчителів використовують обладнання та засоби навчання для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Реалізуються в закладі освіти технології дистанційного навчання в телефонному режимі та через Гугл клас (класрум). Це підтверджує аналіз інтерв’ю з представником учнівського самоврядування. За результатами опитування – учнів задовольняють технології дистанційного навчання

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

Переважна більшість педагогічних працівників закладу освіти в опитуванні зазначила, що забезпечує власний професійний розвиток через курси підвищення кваліфікації, які проводить комунальний заклад «Запорізькій обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради та через самоосвіту. Більшість через онлайн курси, вебінари тощо.

Річний план закладу освіти містить розділ VI про науково-теоретичну та методичну роботу з кадрами, в якому запланований звіт про результати атестації педпрацівників за минулий рік і перспективний план атестації вчителів, який забезпечує розвиток професійної майстерності, створення умов для безперервного системного фахового підвищення професійної компетентності працівників.

На засіданнях педагогічної ради розглядаються питання, щодо затвердження плану підвищення кваліфікації та затвердження списку педагогічних працівників, які атестуються.

Вибір різних напрямів підвищення професійної кваліфікації підтверджує аналіз анкетування педагогічних працівників: організація інклюзивної форми навчання (81%), використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті (73%), безпечне освітнє середовище (77%), методичні аспекти викладання предметів (58%), форми організації освітнього процесу (50%), психологічні особливості роботи зі здобувачами освіти (35%).

Педагогічні працівники не беруть участь в інноваційній діяльності, вони не ініціюють та не реалізують освітні прєкти, не залучаються до експертної групи. Програма дослідно-експериментальної роботи та звіт про етапи дослідно-експериментальної роботи відсутні. Це також підтверджує і заступник керівника у своєму інтерв’ю.

3.3. Налагодження співпраці зі учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти

У закладі освіти вживаються заходи щодо налагодження конструктивної співпраці між усіма учасниками освітнього процесу. Більшість здобувачів освіти, які взяли участь в опитуванні, вважають, що їхня думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі.

Це підтверджують результати анкетування учнів. 54,5% учнів вважають, що їхня думка враховується завжди і в повній мірі, а 45,5% учнів стверджують, що тільки з окремих предметів їх думка має значення.

Спостереження за навчальними заняттями свідчить про те, що 68% педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти. 77% педагогічних працівників вислуховують та сприймають думки учнів, їх погляди. Тільки 18% педагогічних працівників застосовують особистісно орієнтований підхід.

У закладі освіти сплановано та реалізуються заходи, що передбачають конструктивну співпрацю педагогів з батьками учнів. Співпраця відбувається у різноманітних формах, що сприяє налагодженню партнерських взаємин між педагогами закладу освіти та батьками здобувачів освіти. Забезпечується зворотній зв’язок. Більшість батьків задоволені комунікацією з педагогічними працівниками.

Після вивчення річного плану можна стверджувати, що у закладі є комунікація педпрацівників з батьками в різних напрямах та формах.

Регулярно проводяться батьківські збори. Батькам постійно надається психолого-педагогічна допомога через індивідуальні зустрічі та консультації. Батьки залучаються до участі у загальношкільних заходах. 

Результати анкетування батьків свідчить про те, що більшість батьків задоволені комунікацією з педагогічними працівниками. 68,8 % зазначили, що педагоги закладу завжди забезпечують зворотній зв'язок з ними. Найчастіше розраховують в школі у розв’язанні проблемних ситуацій з дитиною на допомогу класного керівника (96,3%), директора (43,8%). Серед джерел зворотнього зв’язку і способів отримання інформації батьки зазначають: інформація від класного керівника (80%), спільноти в соцмережах (30%), батьківськи збори (78,8%), сайт закладу (11,3%).

У закладі освіти є методичні об’єднання, діяльність яких здійснюється лише у формі засідань. Близько половини педагогів вважають, що психологічний клімат закладу освіти сприяє їхній співпраці між собою.

Результати вивчення річного плану роботи закладу свідчать про те, що педагогічні працівники закладу освіти надають методичну підтримку колегам, обмінюються досвідом через різні методичні заходи. У жовтні 2020 р. проведено круглий стіл «Досвід використання ІКТ для розвитку пізнавальних здібностей обдарованих дітей». У грудні 2020 р. відбувся методичний семінар-практикум «Прийоми виховання в дітей переконань щодо цінності освіти». У квітені 2021 р. заплановано провести тренінг «Сприяння творчому розвитку особистості. Педагогіка співробітництва: учнівське самоврядування». Протягом року педагоги-майстри проводять відкриті, експериментальні метапредметні уроки.

Заступник керівника Сопіна О.О. зазначила в інтерв’ю, що в закладі проводяться засідання методичних об’єднань. Між педагогами дружні стосунки.

Переважна більшість педагогів вважають, що психологічний клімат закладу освіти сприяє їхній співпраці між собою (65,4% за результатами анкетування)

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання учнів на засадах академічної доброчесності

Педагогічні працівники порушують академічну доброчесність (під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, не вживають заходів задля унеможливлення списування, інколи вдаються до академічного плагіату).

Спостереження за навчальними заняттями виявило, що лише на 13 заняттях із 44 вчителі дотримувались принципів доброчесності, а на інших взагалі не згадували про це.

Переважна більшість учителів інформують учнів про дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності під час проведення навчальних занять та у позаурочній діяльності.

За результатами анкетування вчителів 92,3% педагогічних працівників проводять бесіди на тему запобігання випадкам порушення академічної доброчесності серед здобувачів освіти, 76,9% знайомить учнів з основами академічної доброчесності, 61,5% зазначили, що дають на уроках такі завдання, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності. Але спостереження за навчальними заняттями виявило, що лише на 13 заняттях із 44 вчителі дотримувались принципів доброчесності, а на інших взагалі не згадували про це. В той же час аналіз анкетування учнів показує, що 95,5% здобувачів освіти вказують на те, що з ними регулярно проводяться бесіди з цього питання, 4,5% стверджують, що проводяться, але не регулярно. Це свідчить про необ’єктивне висвітлення стану проблеми з боку всіх учасників освітнього процесу

Вимога/правило

Рівень освітньої діяльності

3.1.

вимагає покращення

3.2.

вимагає покращення

3.3.

Достатній

3.4.

Достатній

За напрямом 3.: вимагає покращення

Вимога/правило

Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні оцінювання за вимогами

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених завдань

У закладі освіти розроблено та затверджено Стратегічний план розвитку комунального закладу «Чкаловська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Веселівського району Запорізької області на 2020-2023 навчальний рік (протокол від 16.01.2020 № 06, наказ від 16.01.2020 № 23), який спрямований на підвищення якості освітньої діяльності, якості освіти.

До розробки Стратегічного плану була залучена переважна більшість членів педагогічного колективу, про що свідчать результати опитування педагогічних працівників, і передбачено 11 напрямів діяльності, що в основному несуть формувальний характер. Водночас, не використано основні положення щодо розробки Стратегії розвитку закладу освіти, які викладені у законах України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту».

Змістовність Стратегічного плану закладу освіти не повною мірою відповідає умовам його діяльності (не конкретизовано дії закладу щодо формування контингенту учнів, їх запитів та особистісних можливостей), не визначено терміни виконання, відповідальних та джерела фінансування. Не передбачено очікувані напрями, результати діяльності закладу освіти, переважають загальні положення (наприклад, не коректно сформована місія закладу, не визначено цінності, що культивуються закладом). Разом із тим в п. 2 в обґрунтуванні стратегії діяльності та розвитку освітнього закладу виокремлено філософію закладу, де в основу діяльності покладено розвиток громадсько-активної школи на засадах партнерства, лідерства, використання людських ресурсів через ради громадського самоврядування, що є, наразі, актуальним. Крім того, в Стратегічному плані спостерігається безсистемність планування, формальний підхід.

Річний план роботи комунального закладу «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» на 2020-2021 навчальний рік розроблено та затверджено (протокол від 31.08.2020 № 1)..

Як зазначає керівник, річний план роботи закладу освіти, який формується у квітні, реалізує стратегію його розвитку через шляхи вирішення, за напрямами, включеними в план роботи. У Річному плані роботи зафіксовано: аналіз роботи закладу освіти за 2019/2020 навчальний рік, з врахуванням освітньої програми та пріоритетні напрямки роботи закладу.

Розділи Річного плану закладу освіти не узгоджені з напрямками стратегічного плану розвитку закладу освіти. Річний план фіксує  лише поточні завдання. Аналіз реалізації Річного плану роботи здійснюється, але не вносяться необхідні відмітки про виконання (наказ, протокол, розпорядження тощо) та зміни на наступний навчальний рік. Ціннісним є те, що до розробки документу долучилися здобувачі освіти (члени органу учнівського самоврядування), батьківська громадськість.

Річний план розроблений у співпраці керівництва та педагогічних працівників, на що вказали відповіді педагогічних працівників.

Зі слів представника учнівського самоврядування члени учнівського самоврядування залучались до розроблення річного плану роботи школи, а саме: в анкетуванні, яке проводилось на початку навчального року. Результати анкетування враховувались при розробленні річного плану, за яким працюють педагогічні працівники закладу освіти.

Проте необхідні зміни на наступний навчальний рік у Річний план роботи не вносяться, фіксуються поточні завдання відповідно до реалізації стратегії розвитку закладу освіти, але не в повному обсязі відображають реалізацію Стратегічного плану розвитку освіти.

Щорічно у травні керівник закладу освіти на засіданнях педагогічних рад звітує про виконання річного плану за минулий навчальний рік, що зафіксовано у протоколах педагогічних рад, але окремих питань, які пов’язані зі стратегією розвитку закладу освіти, не розглядалось.

Діяльність педагогічної ради спрямовується на Реалізацію річного плану роботи, щомісячно проводяться засідання педагогічних рад. Проте в Річному плані не зазначені заходи для контролю прийнятих рішень, а також відсутня інформація в наказах основної діяльності щодо результатів виконаних завдань. Отже, відсутня системність роботи між поставленими завданнями та їх виконанням.

Як зазначено в інтерв’ю заступника керівника, педагогічна рада схвалює освітню програму та річний план, впроваджує новітні технології, співпрацює з батьками.

Засідання педагогічної ради проводиться за річним планом роботи закладу освіти системно за датами, але зміст роботи не відповідає ні Стратегічному плану, ні Положенню про внутрішню систему забезпечення якості освіти навчального закладу. Рішення педради носять опосередкований характер, не чітко визначені у рішенні питання, які треба доопрацювати. В протоколах не зазначені якісні показники рішень попередньої педради. Відсутній план педагогічної ради на рік (і не передбачено в Стратегічному плані на 3 роки. Звідси, педради проводяться «за покликом часу»).

В закладі освіти розроблено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти комунального закладу «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Веселівського району Запорізької області», яке схвалене на засіданні педагогічної ради та затверджено наказом від 16.01.2020 № 28 (далі – Положення), проте не оприлюднено на сайті. Самооцінювання в закладі освіти не проводилось.

В Положенні зазначені компоненти внутрішньої системи забезпечення якості освіти, проте, вони не згруповані за 4 напрямами. В Положенні не визначені механізми, моделі та періодичність проведення самооцінювання.

Для самооцінювання в документі не визначені критерії, індикатори та методи збору відповідної, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

Компоненти внутрішньої системи забезпечення якості освіти не адаптовані та не враховують особливість діяльності закладу.

Як зазначає директор в своєму інтерв’ю, започаткований процес самооцінювання освітньої діяльності призупинено. Цей факт підтверджують накази з основної діяльності та протоколи рішень засідання педагогічних рад.

Заступник керівника зазначає, що оцінювання педагогічної діяльності відбувається тільки у спосіб відвідування уроків та в період атестації.

І хоча наказом по школі було призначено відповідальну особу за координацію результативного впровадження внутрішньої системи якості освіти та створено робочі групи, до складу яких входять учасники освітнього процесу, відбулося порушення процедури та етапів впровадження компонентів внутрішньої системи забезпечення якості освіти, так як створення робочих груп з розробки Положення відбулося після його затвердження.

Відповідно у річному звіті директора закладу освіти не висвітлено результати самооцінювання.   

Керівництво закладу освіти вживає заходи для створення належних умов діяльності закладу (вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається до засновника).

У завданнях Річного плану закладу освіти керівництво планує створення умов для освітньої діяльності учнів, які відповідають вимогам Нової української школи, забезпечення сучасними матеріально-технічними та навчально-методичними умовами учнів та вчителів.

В наказах з адміністративно-господарських питань зафіксовано накази щодо призначення матеріально-відповідальних осіб школи та про створення комісії з інвентаризації матеріальних цінностей»

В наказах з основної діяльності простежується система роботи з питань удосконалення матеріально-технічної бази закладу освіти, а саме: створення постійно діючої технічної комісії з обстеження приміщень і споруд, створення комісії для списання основних засобів та інших матеріальних цінностей протягом року.

Проте слід зазначити, що в наказах (від 30.10.2020 № 287 та від 1.08.2019 № 190) не вказані підстави для видачі наказу та обов’язки зазначених відповідальних осіб.

Водночас, вказуємо на те, що від закладу освіти засновнику надіслані клопотання щодо використання коштів  з державної субвенції. Також керівник вказує окрім звернень до засновника для вдосконалення освітнього середовища закладу, були використані спонсорські кошти від приватних підприємців

4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

Практично всі учасники освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом у закладі освіти.

За результатами анкетування керівництво та педагогічні працівники співпрацюють і забезпечують зворотній зв’язок щодо їхньої праці, більшість вчителів можуть без побоювань висловлювати власну думку, навіть якщо вона не співпадає з позицією керівництва, та вважають, якщо виникли розбіжності, то вони вирішуються конструктивно. Майже всі учні почувають себе комфортно та їм подобається навчатись у школі, лише 2 учні відповіли, що їм не дуже подобається в школі.

Більшість батьків зазначили, що дітям подобається ходити до школи, проте деякі вказали, що у дітей є небажання відвідувати школу, і це пов’язано як із відносинами між учнями, так із відносинами між учнями і вчителями.

Звернень до психолога не було, окрім звернень батьків, що стосуються сімейних проблем, які впливають на дитину.

Керівництво закладу освіти доступне для спілкування з учасниками освітнього процесу, представниками місцевої громади. Як зазначає директор та його заступник комунікація з учасниками освітнього процесу відбувається у вигляді зустрічей, нарад, батьківських зборів, індивідуальних телефонних дзвінків, під час дистанційної роботи – через Classroom.

Майже все педагогічні працівники вважають, що керівництво відкрите до спілкування.

В закладі освіти ведеться Журнал реєстрації звернень громадян закладу освіти, в якому фіксуються як звернення громадян, так особистий їх прийом.

В журналі зазначені звернення батьків щодо забезпечення підручниками учнів 4, 7, 3; урізноманітнення меню в шкільній їдальні, використання ресурсної кімнати. Проблеми висвітлені у зверненнях були вирішені.

За результатами анкетування учні вважають, що керівництво закладу відкрите до спілкування, проте частина зауважила, що звернення приймаються, однак лише деякі з них розглядаються.

У свою чергу переважна більшість батьків звертаються зі своїми проблемами до класного керівника, а також до директора, інколи до заступника керівника. Батьківська спільнота вважає, що в більшості випадків вдається досягти порозуміння.

Керівництво закладу вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу, оперативно та ефективно їх вирішує. Вживає відповідні заходи реагування та здійснює аналіз дієвості вжитих заходів.

Про це свідчать усні звернення учасників освітнього процесу зафіксовані в журналі реєстрації звернень громадян.

Проте, в журналі вихідної документації інформація щодо розгляду звернень учасників освітнього процесу та вживання відповідних заходів реагування – відсутня.

На думку батьків, школа враховує їхню думку під час прийняття важливих управлінських рішень, лише незначна частина відповіли, що їхня думка не врахована.

Більшість здобувачів освіти зазначили, що звернення до керівництва розглядаються, та проблеми вирішуються, в тому числі і проблеми, що стосуються булінгу.

Заклад освіти забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних стендів.

Відповідно до розділу 8 Положення публічність інформації про діяльність закладу освіти забезпечується на офіційному сайті. Проте, під час інституційного аудиту на сайті оприлюднено лише Річний звіт про діяльність закладу освіти

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

Керівник закладу освіти формує штат закладу відповідно до штатного розпису залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників.

У закладі освіти відсутні, плинність кадрів за останні три роки становить 0% (про це свідчить аналіз тарифікаційних списків, книги видачі трудових книжок, наказів з кадрових питань).

Заклад освіти укомплектовано кадрами, проте унаслідок рішення третьої сесії восьмого скликання Чкаловської сільської ради від 23.12.2020 № 24 «Про затвердження структури та чисельності апарату Чкаловської сільської ради і її виконавчих органів та комунальних закладів, що фінансуються із сільського бюджету на 2021 рік» було скорочено штат обслуговуючого персоналу (наказ від 24.12.2020 № 11 «Про скорочення штату»).

В закладі освіти створено та обладнано ресурсну кімнату для занять з учнями з ООП, але не залучено кваліфікованих педагогічних працівників (за Договором для проведення корекційно-розвиткових занять. Керівництву закладу освіти необхідно вжити негайних заходів реагування для вирішення нагальної потреби: забезпечення фахівцями (логопед, дефектолог).

Згідно тарифікаційного списку зазначаємо, що в  закладі освіти працює 24 педагогічних працівника. Всі педагоги мають вищу освіту.

Журнал обліку пропущених і заміщених уроків існує, але не ведеться; заміна тимчасово відсутніх педагогічних працівників з 2020 року не фіксується.

В закладі освіти працює 24 педагогічних працівника, з них 1 педагогічний працівник працює/викладає не за фахом (вчитель біології та хімії за фахом, але працює на посаді вчителя трудового навчання, має педагогічний стаж 33 роки, вища кваліфікаційна категорія, педагогічне звання “старший учитель”, має посвідчення КПК).

Керівництво закладу освіти застосовує заходи морального заохочення до педагогів, вмотивовуючи їх до підвищення якості освітньої діяльності та саморозвитку.

В своєму інтерв’ю керівник зазначив, що застосовує заходи матеріального (премії) та морального (подяки, грамоти, дописи в газеті «Колосок»). Керівник закладу освіти не зазначив, наскільки ефективні ці заходи та чи є така практика системною.

Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, оскільки переважна більшість педагогів вважають, що з боку керівництва немає жодних перешкод для професійного розвитку, а саме керівництво закладу освіти планово сприяє їхньому професійному розвитку, зокрема шляхом проходження чергової та позачергової атестації.

Під час вивчення документації було вивчено накази, протоколи засідань педагогічної ради, атестаційної комісії, особові справи педагогічних працівників, атестаційні листи. Документація з питань атестації в закладі освіти ведеться відповідно до вимог чинного законодавства. В особових справах педагогічних працівників є в наявності атестаційні листи, з якими вони ознайомлені під власний підпис, характеристики, заяви на проходження атестації, сертифікати, дипломи, свідоцтва з проходження курсів підвищення кваліфікації, відвідування семінарів, конференцій.

Проте, слід зазначити, що у більшості педагогічних працівників відсутні заяви за попередні роки на проходження чергової або позачергової атестації, а також відсутня будь-яка інформація з приводу добровільної сертифікації вчителів.

За результатами інтерв’ю керівника та заступника керівника закладу освіти, керівник закладу відмітив про те, що всі педагогічні працівники проходять чергову атестацію раз на 5 років, але які умови створює заклад освіти для безперервного професійного розвитку педагогів не зазначив. Заступник в своєму інтерв’ю вказав на те, що надає методичну підтримку педагогічним працівникам, додатково повідомляє про курси та відстежує строки проходження підвищення кваліфікації, складання плану.

За результатами опитування переважна більшість (88,5%) педагогічних працівників вважають, що в закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації, черговій та позачерговій атестації. Майже всі педагоги (76,9%) відмітили, що з боку керівництва немає жодних перешкод для професійного розвитку.

У закладі освіти розроблено, затверджено та оприлюднено орієнтовний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Проте, в наказах з основної діяльності та клопотаннях керівника відсутня інформація, яка засвідчує, що керівництво закладу щорічно подає пропозиції засновнику щодо обсягу коштів для підвищення кваліфікації педагогів.

Керівник закладу освіти формує штат закладу відповідно до штатного розпису залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників.

У закладі освіти спостерігається позитивна динаміка до зменшення кількості вакантних посад, оскільки плинність кадрів становить 0%, про це свідчать штатні розписи за останні три роки. Переважна більшість педагогічних працівників працюють за фахом.

Керівництво закладу освіти застосовує заходи морального заохочення до педагогів та мотивує їх до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку.

В закладі освіти керівництво створює умови для підвищення кваліфікації педагогічних працівників, оскільки переважна більшість педагогів вважають, що з боку керівництва немає жодних перешкод для професійного розвитку, адже керівництво закладу сприяє їхньому професійному розвитку, зокрема проходженню чергової та позачергової атестації

4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

За результатами опитування учасників освітнього процесу, переважна більшість батьків (90 %), учнів (86 %), педагогічних працівників (20 чол.) вважають, що права учасника освітнього процесу не порушуються та дотримуються у закладі освіти.

Під час опитування учасників освітнього процесу, більшість батьків (49 %) вважають, що школа враховує думку батьків під час прийняття важливих управлінських рішень; учні (59 %) відмічають, що брали участь у вирішенні питання щодо оформлення та дизайну навчальних кабінетів, також учні (46 %) брали активну участь у визначенні курсів за вибором та факультативів. Переважна більшість педагогічних працівників (19 чол.), зазначили, що керівництво враховує їх пропозиції щодо підвищення якості освітнього процесу.

За результатами інтерв’ю, керівник закладу зазначив про те, що в закладі освіти створені органи громадського самоврядування – це Рада школи та Учнівська рада, які співпрацюють з ними «за першим покликом».

Представник учнівського самоврядування в своєму інтерв’ю вказав, що учнівське  самоврядування залучалось до реалізації заходів, які проводились у закладі освіти та враховувалась позиція при вирішенні реалізації цих питань. Наприклад: акції «Операція турботи», «Чистодвір». Для учнів початкової школи реалізовано ідею «Весела перерва». Представники учнівського самоврядування залучались також до розроблення річного плану роботи школи, а саме брали участь в анкетуванні, яке проводилось на початку навчального року. Результати анкетування враховувались при розробленні річного плану, за яким працюють педагогічні працівники закладу освіти. За допомогою анкетування вивчалась потреба здобувачів освіти щодо забезпечення комфортного освітнього середовища та необхідного обладнання. Представник учнівського самоврядування також зазначив, що учнівська громада бере участь у плануванні та проведенні культурно-спортивних заходів. Проводяться загальні збори учнівського самоврядування з цих питань. Учнівське самоврядування залучалось до розроблення Плану заходів з протидії булінгу (цькуванню), правил поведінки у закладі. Члени учнівського самоврядування залучались і до розроблення Положення про академічну доброчесність у закладі освіти.

Під час вивчення документації були розглянуті протоколи засідань педагогічної ради, журнали реєстрації вхідних, вихідних та внутрішніх документів, накази з основної діяльності.

З огляду протоколів та наказів з основної діяльності зазначаємо, що інформація з питань освітніх та громадських ініціатив учасників освітнього процесу відсутня. Проте наявні накази щодо участі закладу в конкурсах щодо дитячої та юнацької творчості.

В журналах реєстрації вхідних, вихідних та внутрішніх документів також відсутня інформація. Проте в журналі реєстрації вхідної документації є: Лист № 221/10.1155 від 04.06.2020 Про проєкт Волошки (інклюзивний цифровий досвід: реальність та потреби); Лист МОН України від 02.09.2020 Про проведення всеукраїнського конкурсу соціальних фото та відеоробіт; Лист  ІСЗ “ЗОЦЕНТУМ” ЗОР № 107 від 28.09.2020 Про план еколого-натуралістичних заходів на 2020-2021 навчальний рік.

За результатами інтерв’ю заступника керівника закладу освіти, що у закладі освіти є всі умови для інтеграції освітнього процесу у зовнішній культурно-освітній простір, наприклад екскурсії, заходи до 9 травня (дня Перемоги).

Учнівським самоврядуванням ініційовано та запроваджено у закладі освіти проєкт «Весела перерва» для учнів початкової школи, як зазначає представник учнівського самоврядування в своєму інтерв’ю.

Під час опитування більшість учнів відповіли, що часто беруть участь в заходах, які стосуються всієї школи та організовуються в класі, лише близько третини опитаних учнів зазначили, що іноді приймають участь в ініціативах на рівні громади. Переважна більшість учнів (81,8%) вказали на те, що участь у вищезазначених заходах брали за власною ініціативою. Вчителі (21 чол.) за результатами опитування відповіли, що керівництво підтримує ініціативи педагогічних працівників щодо розвитку закладу і місцевої громади.

Режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу. Розклад навчальних занять сформовано відповідно до освітньої програми та переважно задовольняє більшості учнів, проте не зовсім відповідає санітарно-гігієнічним нормам, оскільки прослідковується нерівномірне навчальне навантаження.

Під час опитування учасників освітнього процесу, більшість батьків (54 %) вважають, що в цілому задоволені організацією освітнього процесу в школі.

За результатами інтерв’ю, заступник керівника зазначив, при складанні розкладу навчальних занять керується санітарно-гігієнічними нормами, планами. Визначають навчальні предмети за ступенем складності. Враховується психолого-фізіологічні особливості учнів, продуктивність, працездатність. Четвер у закладі освіти є розвантажувальним днем. Представник учнівського самоврядування в своєму інтерв’ю вказав, що враховується думка учнівства у процесі розроблення розкладу навчальних занять. Розклад влаштовує всіх учнів та складено оптимально. Переважна більшість учнів (55 %) під час опитування, відмітили, що розклад навчальних занять переважно задовольняє. Однак деякі учні (4 чол.), зазначили, що п’ятниця є дуже важким днем у школі ніж четвер, хотіли аби було б навпаки.

Під час інтерв’ю заступника керівника закладу освіти зазначив, що при складанні розкладу навчальних занять керується санітарно-гігієнічними нормами, планами. Визначають навчальні предмети за ступенем складності. Враховується психолого-фізіологічні особливості учнів, продуктивність, працездатність.

У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти. Розроблено індивідуальні навчальні плани для учнів з ООП, однак не забезпечено їх реалізацію, оскільки вони не завжди враховують вікові або індивідуальні потреби учнів.

Закладом освіти розроблені навчальні плани для дітей з особливими освітніми проблемами в інклюзивних класах на 2020/2021 навчальний рік.  1, 3, 5 та 7 класи ЗПР; 3 клас ОРА; 2 та 5 клас з інтелектуальним порушенням, 2 клас з порушенням мовлення. Розроблені корекційно-розвиткові заняття в інклюзивних класах з розвитку мовлення (1,2,3,5,7 кл); лікувальна фізкультура (3 кл); соціально-побутове орієнтування (2 кл); додаткові заняття з навчальних предметів (5 кл); корекція розвитку (1,2,3,5,7 кл), проте педагогічні працівники не в повній мірі забезпечують реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій, зокрема – складання завдань, перевірка робіт, консультації, оцінювання результатів навчання, тощо.

Під час вивчення документації закладу освіти, слід зазначити, в наявності є протоколи засідань педагогічної ради № 2 від 26.09.2019 та № 2 від 29.09.2020 Про схвалення індивідуальних навчальних планів та індивідуальних програм розвитку дітей з особливими освітніми потребами (протоколи завірені печаткою та підписами голови та секретарем педагогічної ради). В журналі реєстрації звернень громадян зафіксоване усне звернення щодо використання ресурсної кімнати в ЗЗСО - від матері учениці 5 класу від 03.03.2021. Питання вирішено наступним чином, що надано лист роз'яснення електронною поштою, запропоновано зустріч з батьками для проведення роз'яснювальної роботи.

У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу, оскільки переважна більшість учасників освітнього процесу вважають, що їхні права у закладі освіти не порушуються.

Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу, адже під час опитування більшість учасників освітнього процесу зазначили, що керівництво враховує їх пропозиції щодо підвищення якості освітнього процесу чи прийнятті управлінських рішень.

Керівництво створює умови для розвитку громадського самоврядування в закладі освіти та сприяє їх участі у вирішенні питань щодо діяльності закладу освіти.

В закладі освіти керівництво сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади як зазначає більшість опитаних учасників освітнього процесу. Підтримуються конструктивні освітні ініціативи учнів та педагогів.

Режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу. Розклад навчальних занять сформовано відповідно до освітньої програми та переважно задовольняє більшості учнів, проте не зовсім відповідає санітарно – гігієнічним нормам, оскільки прослідковується нерівномірне навчальне навантаження.

У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти. Розроблено індивідуальні навчальні плани для учнів з ООП, однак не забезпечено їх реалізацію, оскільки вони не завжди враховують вікові або індивідуальні потреби учнів

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

В закладі освіти розроблено Положення про академічну доброчесність, до якого залучались представники учнівського самоврядування. В документі не передбачено механізмів забезпечення академічної доброчесності, а також види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності.

Проте в Положенні про академічну доброчесність не визначений порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності.

Керівник закладу освіти зазначає, що в закладі освіти забезпечується дотримання академічної доброчесності та проводиться інформаційно-просвітницька робота з учасниками освітнього процесу. Заступник керівника в своєму інтерв’ю засвідчує, що з учнями, батьками та педагогами здійснюються виховні заходи щодо формування академічної доброчесності.

Представник учнівського самоврядування вказує на те, в кожному класі закладу освіти є розроблений Кодекс честі, в якому зазначено питання академічної доброчесності.

Проте піч час спостереження педагогічної діяльності та вивчення документації закладу освіти політика академічної доброчесності реалізується   на рівні, що вимагає покращення.

Під час анкетування майже всі здобувачі освіти зазначили, що з ними проводяться бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності: неприпустимість списування та плагіату, необхідності вказувати джерела інформації, які використовуються тощо. Окрім бесід з академічної доброчесності в закладі освіти проводяться уроки та позаурочні заходи, а також із запрошенням гостей та через електронні ресурси.

Відповідно до анкетування педагогічних працівників керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції, а саме: проводиться інформаційні, освітні заходи, спрямовані на формування негативного ставлення до корупції

Вимога/правило

Рівень освітньої діяльності

4.1.

вимагає покращення

4.2.

вимагає покращення

4.3.

Достатній

4.4.

Достатній

4.5.

вимагає покращення

За напрямом 4: вимагає покращення